Центр громадського представництва Сікора  HUB  підтримує ініціативу  Національна кампанія За Закон Про Державну Мову https://www.facebook.com/ukrdnk метою якої є прийняття адекватного існуючим реаліям та викликам, що постають перед українським суспільством, Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Завдяки активним діям учасників Кампанії цей Закон був прийнятий Верховною Радою у першому читанні 04 жовтня 2018 року та очікує на друге читання і прийняття в цілому після опрацювання парламентським Комітетом з питань культури і духовности внесених депутатами поправок.

Діяльність ініціативи громадян спрямована на здійснення громадського моніторингу та адвокації прийняття ефективного та релевантного Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Національна кампанія За Закон Про Державну Мову з липня 2018 року здійснює адвокаційну кампанію включення до парламентського та суспільного порядку денного питання прийняття адекватного існуючим викликам Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Учасники ініціативи вважають, що стратегічною метою Закону має бути не фіксація існуючої де-факто «двомовності», яка постала внаслідок насильницької русифікації України, а консолідація всієї нації на основі української культури, що ґрунтується на українській мові як єдиній національній і державній.

Національна кампанія За Закон Про Державну Мову https://www.facebook.com/ukrdnk в рамках Громадської робочої групи, утвореної за підсумками Круглого столу «Закон Про державну мову: що далі?» 05 жовтня 2018 року підготували ДОРОЖНЮ КАРТУ з доопрацювання проекту Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», прийнятого Верховною Радою у першому читанні 04 жовтня 2018 року та надали народним депутатам 91 пропозицію щодо змін і доповнень до положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

З огляду на існуючу політичну ситуацію та відкритий і «закулісний» спротив частини політичної еліти прийняттю справді дієвого Закону України Про Державну Мову, небезпеку «зриву» голосування у другому читанні, учасники ініціативи дотримуються стратегії «Тиснути, але не зламати!». В зв’язку з цим є необхідним пошук і знайдення компромісного формулювання норми щодо забезпечення функціонування української мови, як державної, на телебаченні та радіо. Зокрема, норма про мінімальне вживання української мови на рівні 75% ефірного часу має поступово змінюватись у бік показника не нижче 90 відсотків.

Необхідним чітке визначення та розподілення функції впровадження державної мовної політики та контролю за дотриманням законодавства. Для цього зокрема слід чітко визначити органи державної влади, які будуть відповідальними за впровадження норм закону у кожній зі сфер та центральний координуючий орган у сфері мовної політики.

В законі має бути визначена роль Президента України як ґаранта функціонування української мови як чинника цілісності країни та забезпечення права українців на рідну мову. Повинні бути розширені та деталізовані повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування щодо впровадження норм закону.

Має бути переглянуто механізм інституційного забезпечення виконання закону з акцентом не на створення «з нуля» абсолютно нових інституцій (таких, наприклад, як Національна комісія  зі стандартів державної мови та Уповноважений із захисту державної мови зі статусом «квазі-омбудсмена» – від яких пропонується відмовитись), а на повне використання потенціалу вже існуючих структур та посадових осіб, наділення їх необхідними владними повноваженнями, обов’язками та відповідальністю.

Це зокрема:

  • Президент;
  • Кабінет Міністрів;
  • Міністерство культури;
  • Держспоживслужба,
  • Інститут української мови Національної Академії Наук;
  • акредитовані державою вищі навчальні заклади усіх форм власності.

 

Основні контролюючі функції у сферах застосування української мови, пов’язаних із реалізацією прав споживачів на обслуговування державною мовою, має виконувати Держспоживслужба, а більшість функцій, закріплених у законопроекті за новостворюваною Національною комісією зі стандартів державної мови – Інститут української мови НАН України.

Право надання сертифікатів, що підтверджують рівень володіння особи українською мовою в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на основі складання іспитів відповідно до екзаменаційних завдань, затверджених Інститутом української мови НАН, пропонуємо закріпити за вищими навчальними закладами, в яких діють спеціалізовані вчені ради з правом проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю «Українська мова».

Повинна бути забезпечена можливість громадського контролю за виконанням норм закону, зокрема – можливість представників громадських об’єднань звертатися в зв’язку із порушенням норм закону не лише з цивільними позовами стосовно порушення своїх власних прав, але й інтересах суспільства в порядку кримінального та адміністративного судочинства. Особи, відповідальні за порушення законодавства про мову на робочому місці, повинні нести за це не лише адміністративну, але й дисциплінарну відповідальність. Юридичні особи усіх форм власності мають нести за порушення закону відповідальність не лише у формі штрафів, але й, в разі його упертого довготриваючого ігнорування – позбавлення спеціальних прав та дозволів, анулювання ліцензій, тощо.

Важливим є забезпечення більш чіткої термінологічної визначності, приведення термінології Закону у відповідність до термінології інших (галузевих) нормативних актів. В законі мають бути прописані вимоги до рівню володіння державною мовою кваліфікаційних характеристик посад та професій, праця на яких передбачає спілкування зі споживачами.

Закон має передбачати прийняття, реалізацію та парламентський контроль за втіленням державних цільових програм, спрямованих на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності української культури, які передбачатимуть позитивні, втому числі фінансові стимули для вивчення і використання української мови, здійснення перекладів з української та на українську мову наукової, суспільної та художньої літератури, українського книговидання, кіновиробництва, поширення української мови у мережі Інтернет, тощо.

Правки до законопроекту мають зробити його справді дієвим та адекватним до існуючих викликів!

Приєднатися до Національної кампанії За Закон Про Державну Мову, взяти участь в обговоренні її стратегії і тактики можна тут: https://www.facebook.com/groups/za.ukr.movu