/widgets.js";var sz=d.getElementsByTagName(s)[0];sz.parentNode.insertBefore(z,sz)}(document,"script","zb-embed-code"));

ЧОМУ команда Кличка залазить до кишень киянЯкі є підстави для твердження, що  проект реконструкції Шулявського шляхопроводу, є «свинячим» проектом політика та міського голови Києва Віталія Кличка?

“Сікора HUB – Центр громадського представництва” вважає, що пролобіюваний проект реконструкції Шулявського шляхопроводу є анахронізмом з точки зору обраного проектного рішення (від подібних рішень вже давно відмовляються у інших містах закордоном як від застарілих, більше того, в деяких містах такі проекти «зносяться» та будуються більш сучасні проекти) та рішення приймалося з ознаками зловживань владою, службових підроблень та бездіяльності міської влади щодо розгляду альтернативних проектів рішень, які могли б бути більш адекватними, раціональними  та дешевшими для вирішення транспортної проблеми на Шулявці.

Згідно експертних оцінок, обраний проект реконструкції (фактично без конкурсу) має меншу пропускну спроможність аніж альтернативний проект. Затверджений проект реконструкції по факту виявиться значно дорожчим «задоволенням» для бюджету аніж альтернативний, який лобіювався ініціативною групою «Кияни за розв’язку Петрука на Шулявці!»,  та перевищить вартість, яку було «розіграно»  на тендері з ознаками порушення чинного Закону України «Про публічні закупівлі». Реконструкція шляхопроводу розпочалася попри те, що на час початку реконструкції Шулявського шляхопроводу в Київському Окружному адміністративному суді знаходиться позов ГО “Шулявський шлях” до КМДА, щодо скасування Розпорядження КМДА від 5 липня 2018 року № 1148 Про затвердження проекту «Реконструкція транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах м. Києва».

Більше того, тендер виграла фірма ТОВ «Північно-український будівельний альянс», яку можна класифікувати як таку, що пов’язана із міськими головою Віталієм Кличком через його однопартійця та  відомого забудовника Києва народного депутата Максима Микитася.  Перемога у тендері ТОВ «Північно-український будівельний альянс» переважно стала можливою через застосування дискримінаційних умов до інших учасників тендеру та ознак маніпуляцій щодо проекту реконструкції.  Зрештою рішення міської влади щодо обраного проекту реконструкції шляхопроводу підриває довіру до петицій як інструменту прямої демократії оскільки двічі було проігноровано петиції, які зібрали необхідну кількість голосів киян щодо розгляду альтернативного проекту рішення щодо реконструкції шляхопроводу. Більше того, альтернативних проектів було  принаймні  три, зокрема від китайської корпорації CRBC, і ці проекти не передбачали знесення одного із цехів колишнього з-д «Більшовик»  та передбачали звільнення додаткових земельних ділянок.

КМДА разом із замовником в особі КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”  порушили Закон України “Про архітектурну діяльність” не провівши конкурс проектів. Закон передбачає проведення архітектурних та містобудівних конкурсів для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об’єктів містобудування та архітектури і визначенні виконавців проектної документації. Рішення дорадчого органу КМДА не є обов’язковими до виконання і організатор «конкурсу» не несе будь-якої відповідальності за них. Фактично тендер, у якому перемогла ТОВ «Північно-український будівельний альянс», проводився фактично під абстрактний проект, що очевидно є принаймні недоброчесним відносно до учасників тендеру та розуміння вигоди, яку отримують кияни на витрачені публічні кошти.

Також кияни можуть втрати вигоду через те, що шляхопровід може бути недобудований через факт, що одну із його частин (один із з’їздів/заїздів) планують побудувати на земельній ділянці яка не належить місту, а саме, на ділянці заводу “ПКМЗ” (колишній з-д “Більшовик”) який знаходиться у державній власності та це підприємство не підлягає відчуженню. Вірогідність, що об’єкт перетвориться на довгобуд, не можна виключати.

Більше того, реконструкція шляхопроводу розпочалася попри те, що на час початку реконструкції Шулявського шляхопроводу в Київському Окружному адміністративному суді знаходиться позов ГО “Шулявський шлях” до КМДА, щодо скасування Розпорядження КМДА від 5 липня 2018 року № 1148 Про затвердження проекту «Реконструкція транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах м. Києва».

Ознаки «свинячого» проекту у рішенні міської влади Києва щодо реконструкції  Шулявського шляхопроводу

Проект Шулявського шляхопроводу згідно критеріїв Сікора HUB – Центр громадського представництва має ознаки, які дають підстави класифікувати його як «свинячий» проект згідно принаймні 4-х критеріїв для ідентифікації «свинячих» проектів.

  1. Ознаки «свинячого» проекту згідно критерію №1: Завищення чи заниження вартості вирішення проблеми задля подальшого лобіювання «своїх» підрядників та відповідно зменшення вигоди бенефіціарів політичного чи бюджетного рішення.

Вартість реконструкції транспортної розв’язки, яка була виставлена на тендер, буде значно вищою, і буде за різними оцінками це перевищення становитиме від 0,2 до 0,6 млрд. від 0,6 млрд грн. Саме пропозиція у майже 0,6 млрд грн дала змогу виграти тендер на реконструкцію ТОВ «Північно-український будівельний альянс». Остання ТОВ пов’язана із відомим забудовником Києва народним депутатом Максимом Микитесем. Очевидно, що вартість реконструкції буде значно вищою ніж 0,6 млрд грн. і  переможець тендеру, ТОВ «Північно-український будівельний альянс» шляхом підписання додаткових угод, вже без тендеру, буде «освоювати» додаткові кошти.   За різними оцінками вартість реконструкції складе більше  0,8 – 1,2 млрд грн. без вартості відчуження одного з корпусів колишнього заводу «Більшовик», а можливо,  й більше. 

Маніпуляції з боку КМДА щодо завищення вартості та строків будівництва альтернативних проектів без проведення відкритого конкурсу проектів може свідчити про ознаки лобіювання «своїх» підрядників реконструкції цього обєкту.

2. Ознаки «свинячого» проекту згідно критерію №2: конфлікт інтересів, що полягає у пов’язаності об’єкта лобіювання, який виступає інструментом вирішення проблеми, із підприємницькою діяльністю депутата або пов’язаних із ним осіб, як-то бізнес-партнерів, родичів чи спонсорів його передвиборчої кампанії.

Тендер на реконструкцію шляхопроводу виграла фірма, яка пов’язана  з відомим забудовником, народним депутатом Максимом Микитесем, а саме, ТОВ «Північно-український будівельний альянс». Міський голова Віталій Кличко вірогідно «випадково» опинився в одному літаку з цим народним депутатом раніше. Більше тут: https://www.youtube.com/watch?v=YL_OTJBm1eE

ТОВ «Північно-український будівельний альянс» належить Андрію Якусевичу – позаштатному помічнику нардепа з «Волі народу» та екс-президента держкорпорації «Укрбуд» Максима Микитася. А в 2016 році фірму було записано на белізьку «Ніретта Бізнес Лтд». Засновником столичного «Спецбуд-Плюс» є белізький офшор «Міуріт Бізнес Лімітед», а кінцевим бенефіціаром – директор Олександр Єфімчук. До лютого керівником був повірений «Miurit Business Limited» Михайло Бородавко.

Зараз Бородавко очолює «Укренергомонтаж» Артема Лескова, чий звіт «Спецбуд-Плюс» завантажив разом зі своїм і чиїм замовленням «Північно-український будівельний альянс» підтвердив свій досвід. Також Бородавко через белізьку «Ніорт Інвест Лтд» володіє ТОВ «Будівельні мережі», яке раніше належало Юрію Пелиху – секретарю правління ПАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» зі складу вищезгаданої держкорпорації «Укрбуд». Торік заступником Пелиха там був інший помічник Микитася – Сергій Якусевич. Це брат вищезгаданого власника «Північно-українського будівельного альянсу» Андрія Якусевича та підписант ТОВ «Укрбуд Девелопмент», яке Микитась вказав у своїй декларації. Міський голова Віталій Кличко вірогідно «випадково» опинився в одному літаку з цим народним депутатом. Більше тут: https://www.youtube.com/watch?v=YL_OTJBm1eE

3. Ознаки «свинячого» проекту згідно критерію №3: Тіньове або непрозоре лобіювання, переважно з порушенням процедур прийняття рішень (поставити перед фактом без доведення пріоритетності об’єкта в «суспільному порядку денному» або з ігноруванням альтернативних варіантів вирішення суспільної проблеми або порушення процедур оприлюднення та обговорення при прийнятті рішення).

КМДА разом із замовником в особі КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”  порушили Закон України “Про архітектурну діяльність” не провівши конкурс проектів. Закон передбачає проведення архітектурних та містобудівних конкурсів для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об’єктів містобудування та архітектури і визначенні виконавців проектної документації. Рішення дорадчого органу КМДА не є обов’язковими до виконання і організатор «конкурсу» не несе будь-якої відповідальності за них. Фактично тендер, у якому перемогла ТОВ «Північно-український будівельний альянс», проводився під абстрактний проект, що очевидно є принаймні недоброчесним відносно до учасників тендеру та розуміння вигоди, яку отримують кияни на витрачені публічні кошти.

Згідно офіційного листа Департаменту земельних ресурсів КМДА від 3.09.18 р. відсутній робочий план землеустрою для реконструкції Шулявського шляхопроводу, що є обов’язковим для будівництва документом.

Програли тендер на реконструкцію ТОВ «Альтіс-Спецбуд» і ТОВ «Мостобудівельне підприємство «Мостострой». Останніх просто не допустили до аукціону. Попри поданні оскарження положень тендерної документації від ТОВ «Альтіс-Спецбуд» і ТОВ «Мостобудівельне підприємство «Мостострой», як таких що містять дискримінаційні умови до учасників та порушують вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», вони не були задоволенні.

Підсумкові відомості ресурсів та кошториси не опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів із ринковими цінами на предмет можливого завищення. Більше тут: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-02-21-000440-a. Також варто зазначити, що до Договору між Комунальне підприємство “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та  ТОВ «Північно-український будівельний альянс» вже укладено Додтакову угоду щодо внесення змін до календарного плану виконання робіт.

На противагу затвердженому проекту КМДА у формі «чотирилисника» альтернативну трирівневу розв’язку не допустили до експертизи (не було підписано договір з ДП”Укрдержбудекспертиза” на проведення експертизи ТЕО трирівневої розв’язки) при тому, що опоненти міської влади стверджували, що вона б коштувала лише на 87,4 млн. грн. дорожче «чотирилисника» (коштувала б 0,75 млрд грн.) при тому, що вартість «чотирилисника» складе не майже 0,6 млрд грн., а значно більше, а саме 0,8 – 1,2 млрд грн. І це при тому, що трирівнева розв’язка має вищу пропускну здатність та вищу безпеку руху, не потребує знесення 5-го цеху заводу “Більшовик” та додатково звільняє дві земельних ділянки загальною площею 1 га. Трирівнева розв’язка, за експертними оцінками, на відміну від «чотирилисника» дає величезний транспортний ефект (понад 250 млн. грн./рік), скорочуючи на 92,2 тис. машино-кілометрів на добу перепробіги транспорту, та на 9,0 тис. людино-годин втрати часу. Більше того, за експертими оцінками, трирівнева розв’язка не потребувала перекриття руху на час будівництва.

Більше того, на час початку реконструкції Шулявського шляхопроводу в Київському Окружному адміністративному суді знаходиться позов ГО “Шулявський шлях” до КМДА, щодо скасування Розпорядження КМДА від 5 липня 2018 року № 1148 Про затвердження проекту «Реконструкція транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах м. Києва». Позов досі не почали розглядати по суті через те, що на лікарняний пішов, та не повернувся, суддя Київського Окружного адміністративного суду Ігор Смолій, який, ще 5 березня 2019 р. мав почати розгляд по суті позову від  ГО “Шулявський шлях”.

4. Ознаки «свинячого» проекту згідно критерію №4: Ігнорування та бездіяльність щодо проблем, які є в «суспільному порядку денному», через «вмотиваність» мовчати або через існування приватного чи корпоративного інтересу.

Пролобіюваний проект Шулявського шляхопроводу («чотирилисник») є анахронізмом з точки зору обраного проектного рішення (від подібних рішень вже давно відмовляються у інших містах) про що публічно неодноразово повідомляв колишній співробітник профільного транспортного департаменту КМДА Віктор Петрук та адміністратор  групи у фейсбук “Кияни за розв’язку Петрука на Шулявці!”

Рішення міської влади щодо обраного проекту реконструкції шляхопроводу підриває довіру до петицій як інструменту прямої демократії оскільки двічі було проігноровано петиції, які зібрали необхідну кількість голосів киян. Зокрема була проігнорована петиція № 6240 попри протокольні доручення першого заступника голови КМДА Геннадій Пліс щодо продовження проектних робіт та експертизи  “чотирилисника” та  незалежного проектування трирівневої розв’язки. Також була проігнорована петиція № 7819 «Провести архітектурний конкурс на краще проектне рішення Шулявської транспортної розв’язки». Ініціатором петицій, які відстоювали альтернативне рішення щодо реконструкції Шулявського шляхопроводу була ініціативна група “Кияни за розв’язку Петрука на Шулявці!”.

Таким чином, команда Кличка своїми рішеннями та бездіяльністю прийняла дорожчий  для бюджету Києва проект реконструкції Шулявського шляхопроводу, як з точки зору фінансових коштів, які потрібно буде виділити з міського бюджету, так і з точки зору вигоди киян як бенефіціарів цього рішення, які отримають транспортну розв’язку з меншою пропускною здатністю, більшими витратами часу та пального, та нижчою безпекою руху, а також із втраченою вигодою пов’язаною із забудовою земельних ділянки загальною площею 1 га. Рішення міської влади підриває довіру до петицій як інструменту прямої демократії, що зрештою підтриває довіру до рішень міської влади та її здатності належним враховувати альтернативні рішення.

ЩО варто зробити аби попередити цей «свинячий» проект міській владі Києва?

Провести прозорий та відкритий конкурсу на кращий проект реконструкції Шулявського шляхопроводу, та після прийняття рішення, провести новий тендер. Притягнути до відповідальності посадових осіб КМДА та комунального підприємства “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” через допущенні порушення,  а  також ігнорування належного розгляду 2-х петицій громадян.  Після завершення демонтажу старого шляхопроводу не починати робіт із будівництва нового до прийняття остаточного рішення щодо проекту реконструкції та проведення нового тендеру. Більш чітко унормувати процедуру прийняття рішень щодо будівництва та реконструкції подібних великих інфраструктурних об’єктів. Лише вживши належні заходи реагування можна відновити довіру до важливих інфраструктурних рішень київської міської ради.

При підготовці матеріалу були взяті до уваги розрахунки групи та інформація:  Кияни за розв’язку Петрука на Шулявці!, інформація розслідувань програми «Схеми» та інші відкриті джерела інформації.  

“Сікора HUB – Центр громадського представництва” підтримує ініціативу громадян «Свинячі проекти політиків. Не дай залізти тобі до кишені!» та буде радий співпраці. Слідкуйте за нами на фейсбук сторінці “Сікора HUB – Центр громадського представництва” https://www.facebook.com/sikorahub/