/widgets.js";var sz=d.getElementsByTagName(s)[0];sz.parentNode.insertBefore(z,sz)}(document,"script","zb-embed-code"));

Бюджетний регламент Київради нарешті може бути прийнятий. Чим більше обґрунтованості, прозорості та  можливостей для впливу громадян на прийняття рішень в рамках бюджетного процесу – менше можливостей для виникнення «свинячих» проектів політиків. Саме тому Бюджетний регламент є на часі. За менш ніж за рік до завершення цієї  каденції міської ради сформувалося політична воля до прийняття цього важливого документу. А головне, за останні більш ніж півроку, що пройшли між оприлюдненням попередньої редакції цього документу та прийняттям на профільній бюджетній комісії Київради проекту нової редакції цього документу, зафіксовано певні позитивні зрушення у частині його змістовного наповнення. Хоча частина важливих пропозицій від групи РПР – Київ/Муніципальний розвиток не було враховано, але цей проект документу є кращим за попередній. Третє спроба прийняття Бюджетного регламенту може виявитися успішною. Дві попередні спроби краще регламентувати бюджетний процес виявилися не більше аніж спробами.

Попри очікування на те, що цей документ мав би бути прийнятий ще у вересні-жовтні 2018 року, його розгляд затягнувся. Попри вимоги Регламенту Київради цей важливий документ так і не був розглянутий на сесії Київради. Група РПР – Київ/Муніципальний розвиток ґрунтуючись на напрацюваннях Івана Сікори та Сікора HUB – Центр громадського представництва займається цим питанням більше як 1,5 року. Це і розробка власної редакції проекту цього документу, це і надання пропозицій до проекту документу який був розроблений фракцією «Самопоміч» у Київраді (зараз більша частина якої стала «Київською командою»), це і  консультації із очільником бюджетної комісії Київради та виступ на засіданні бюджетної комісії з відповідними пропозиціями, це зрештою прийняття відповідного звернення від групи РПР – Київ/Муніципальний розвиток від 18 вересня 2018 року. Під час презентації проекту попередньої редакції цього документу в Українському кризовому медіа центрі ще 20 липня 2018 року Іван Сікора від групи РПР – Київ/Муніципальний розвиток висловив сподівання що це рішення нарешті все ж буде прийняте та доопрацьоване згідно пропозиції, які викладені були у відповідному зверненні РПР – Київ/Муніципальний розвиток. Однак пройшло більш як півроку, а проект рішення «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579 «Про Регламент Київської міської ради» № 2329 від 19 липня 2018 р. так і не було розглянуто на сесії Київради.

Для чого потрібне краще регламентування бюджетних процесів на місцевому рівні читайте більше в описі ініціативи громадян “За краще регламентування процедур прийняття рішень щодо публічних коштів  на місцевому рівні” у розділі ІНІЦІАТИВИ ГРОМАДЯН. Ця ініціатива підтримується Сікора HUB – Центр громадського представництва. 

Ключові пропозиції до проекту Бюджетного регламенту

Нова редакція проекту Бюджетного регламенту з’явилася у середині березня 2019 року і була підтримана профільною комісією Київської міської ради лише 3 квітня 2019 року. Водночас, досі проект рішення не розглянуто на пленарному засіданні.  Варто зазначити, що проект Бюджетного регламенту став кращим за попередню минулорічну редакцію та були враховано деякі пропозиції РПР-Київ/Муніципальний розвиток які були зазначені у звернення від 18 вересня 2018 року. https://bit.ly/2Hgk0LR  Зокрема серед  позитивні зміни у новій редакції бюджетного регламенту від 08/231 – 1251/ПР від 14.03.2019 р. варто зазначити такі:

  • оприлюднення на офіційному веб-сайті виконавчого органу Київської міської ради поправок, що подаються депутатами на  етапах визначення основних напрямків бюджетної політики міста, розгляду проектів рішень Київради про бюджет міста Києва та про Програму економічного та соціального розвитку міста Києва.
  • вимога аби головні розпорядники бюджетних коштів розміщували на власних офіційних веб-сайтах інформацію про їх бюджетні запити та інформацію про результати консультацій із громадськістю та обговорення щодо врахування чи неврахування їх результатів;
  • вимога оприлюднення бюджетних запитів на офіційному веб-сайті Київради (КМДА) у розділі «Зведений перелік бюджетних запитів»;
  • оприлюднення протоколу розгляду бюджетних запитів по факту включення Департаментом фінансів КМДА бюджетного запиту до проекту бюджету міста;
  • можливість громадськості  взяти участь у консультаціях щодо проекту рішення про бюджет до його схвалення тобто вдруге після проведення консультацій з громадськістю щодо проектів бюджетних запитів.
  • оприлюднення зведених таблиць поправок депутатів Київради  та інформації про стан їх розгляду щодо проекту рішення про бюджет та Програму економічного та соціального розвитку.

Серед застережень, що можуть негативно впливати на можливості, які дає прийняття цього важливого рішення Київрадою, варто зазначити такі:

  • залишається значна дискреція головних розпорядників бюджетних коштів щодо проведення консультацій з громадянами щодо проектів бюджетних запитів та складання проекту бюджету міста.  Надмірна дискреція головних розпорядників бюджетних коштів щодо визначення порядку проведення консультацій може мати наслідком імітацію консультацій без жодного зворотного зв’язку.
  • жодних консультацій з громадянами не передбачено на етапі внесення змін до рішення про бюджет,  а також щодо підготовки проекту прогнозу бюджету та проекту річного звіту про виконання бюджету;
  • не передбачено оприлюднення зведених таблиць поправок депутатів Київради на етапі внесення змін до рішення про бюджет;
  • не встановлено термінів затвердження планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів та  вимоги щодо їх оприлюднення.
  • не враховані пропозиції РПР які пропонували  чітко регламентували вимоги щодо оприлюднення титульних списків (переліків) капітальних видатків (пооб’єктний розподіл) на поточний календарний рік та зміни до них після внесення змін до рішення про бюджет. Оприлюднення титульних списків (переліків) капітальних видатків (пооб’єктний розподіл) на поточний календарний рік та зміни до них після внесення змін до рішення про бюджет підвищило б поінформованість громадян про об’єкти, які будуть побудовані, реконструйовані чи відремонтовані протягом поточного року.

Вищезазначені пропозиції та оцінки підготовлені Сікора HUB – Центр громадського представництва та лягли в основу проекту звернення від відповідної групи Реанімаційного пакету реформ.  Текст звернення від  РПР зараз проходить процедуру погодження, і згодом має бути оприлюднений.  Сікора HUB – Центр громадського представництва підтримує його зміст та вважає вкрай важливим нарешті досягнути прогресу у справі підвищення довіри до рішень міської влади Києва.

Для чого потрібен Бюджетного регламенту та його переваги для влади та громадян дивіться тут:  https://bit.ly/2VlnWi2

Нагадаємо, що Сікора HUB – Центр громадського представництва  підтримує ініціативи громадян «За краще регламентування процедур прийняття рішень щодо публічних коштів  на місцевому рівні». Ініціатива громадян «За краще регламентування процедур прийняття рішень щодо публічних коштів  на місцевому рівні»  спрямована на краще регламентування процедур прийняття рішень щодо публічних коштів  на місцевому рівні. Іван Сікора як експерт-консультант більше 20 громадських організацій та експерт групи Реанімаційний пакет реформ – Муніципальний розвиток розробив «модельний» проект Бюджетного регламенту, який у більшій чи меншій мірі було втілено у проекті Бюджетного регламенту Київської міської ради та Бюджетному регламенту, який був прийнятий у м. Лисичанську Луганської області, а також у відповідних документах які знаходяться на розгляді у м. Рубіжному та Кремінна Луганської області. В основу методичних підходів до підготовки бюджетних регламентів було покрадено досі найбільш комплексний в Україні інструмент оцінювання рівня прозорості, забезпечення участі громадян та доброчесності органів місцевого самоврядування в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання та звітування щодо соціально-економічної та бюджетної політики місцевих бюджетів – «Індекс ПУД – прозорості, участі та доброчесності місцевих бюджетів», який був розроблений та апробований у 17 містах України на замовлення Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!».  Більше обґрунтованості, прозорості та  можливостей для впливу громадян на прийняття рішень в рамках бюджетного процесу – менше можливостей для виникнення «свинячих» проектів політиків.