Ініціатива громадян «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ» зареєстрована на платформі  «Сікора HUB – Центр громадського представництва» задля підвищення ДОВІРИ до партійних програм (партійних «порядків денних») та діяльності партій в цілому, а також програм та діяльності депутатів-мажоритарників зокрема.

Ініціатива ставить за мету СФОРМУВАТИ ГІДНІ ДОВІРИ СУСПІЛЬНІ «порядки денні» для одномандатних виборчих округів та забезпечити їх відображення у партійних «порядках денних» для одномандатних виборчих округів.

Приєднуючись до ініціативи шляхом підписання МЕМОРАНДУМУ  представники політичних партій та кандидати у народні депутати засвідчують готовність до ПРОЗОРОГО, ПІДЗВІТНОГО ТА УЧАСНИЦЬКОГО (за участі громадських організацій, експертів та ініціатив громадян) формування «порядку денного»  виборчого округу. Іван Сікора як засновник платформи  «Сікора HUB – Центр громадського представництва» вважає, що «чим більшим буде співпадіння СУСПІЛЬНОГО  «порядку денного» та ПАРТІЙНОГО «порядку денного» у кандидатів в народні депутати – тим більш відповідальною, ефективною та результативною, прозорою  та підзвітною буде  діяльність депутата у парламенті».

5 кроків на шляху до формування довіри до народного депутата

«Сікора HUB – Центр громадського представництва» ПРОПОНУЄ представникам політичних партій та кандидатам у народні депутати по мажоритарним виборчим округам зробити такі  5 кроків на шляху до підвищення довіри до народного депутата:

Крок 1:  ознайомитися та підписати МЕМОРАНДУМ та приєднатися до ініціативи «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ»;

Крок 2: Розпочати діяльність щодо формування СУСПІЛЬНОГО  «порядку денного» та ПАРТІЙНОГО «порядку денного» як кандидата у народні депутати  на основі методичних рекомендацій «Сікора HUB – Центр громадського представництва», які додаються до ініціативи громадян «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ»;

Крок 3:  Погодити, шляхом спільних консультацій із громадськими організаціями, експертами та ініціативами громадян, не менше 10 проблем виборчого округу,  які мають знайти   відображення у ПАРТІЙНОМУ  «порядку денному»;

Крок 4:  Отримати зовнішню експерту оцінку ТОП-10 проблем ПАРТІЙНОГО  «порядку денного» від  експертів «Сікора HUB – Центр громадського представництва»;

Крок 5: Отримати інформаційну та експертно-консультаційну підтримку від платформи «Сікора HUB – Центр громадського представництва» після включення проблем суспільного «порядку денного» до партійного «порядку денного».

 Приєднатися до ініціативи громадян «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ» можна шляхом підписання МЕМОРАНДУМУ.

Текст МЕМОРАНДУМУ нижче:

Меморандум

ініціативи громадян  

«ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ»

Ініціатива громадян зареєстрована на платформі  «Сікора HUB – Центр громадського представництва» (www.sikora.org.ua, https://www.facebook.com/sikorahub/) задля підвищення ДОВІРИ до партійних програм (партійних «порядків денних») та діяльності партій в цілому, програм та діяльності депутатів депутатів-мажоритарників зокрема.

Ініціатива ставить за мету СФОРМУВАТИ ГІДНІ ДОВІРИ СУСПІЛЬНІ «порядки денні» для одномандатних виборчих округів та забезпечити їх відображення у партійних «порядках денних» для одномандатних виборчих округів. Суспільні «порядки денні»  мають знайти максимально можливе відображення у партійних «порядках денних»  (програмах в цілому, програмах кандидатів у народні депутати по мажоритарним виборчим округам та в подальшій діяльності обраних народних депутатів у парламенті). Суспільні «порядки денні»  мають бути сформовані  максимально ПРОЗОРО, ЗРОЗУМІЛО ТА ОБГРУНТОВАНОГО, за обов’язкових КОНСУЛЬТАЦІЙ із представниками громадських організацій, експертами та ініціативними групами громадян, а також отримати незалежну експертну оцінку.

Проблеми, які мають вирішувати народні депутати-мажоритарники, та представники партії, які представлені у парламенті, мають концентруватися передовсім на проблемах, які проблематично вирішити на місцевому рівні через обмеженні можливості місцевих бюджетів або через брак повноважень на місцевому рівні.

 

Ми визнаємо необхідність:

–          підвищення ПРОЗОРОСТІ діяльності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати щодо включення проблем суспільних «порядків денних» до партійних «порядків денних»;

–          ПУБЛІЧНОГО УЗГОДЖЕННЯ суспільних «порядків денних» та  партійних «порядків денних» народних депутатів України шляхом публічних консультацій;

–          підвищення СПРОМОЖНОСТІ громадських організацій та ініціативних груп громадян у артикулювані  переліку місцевих проблем, які мають бути включенні до  партійних «порядків денних» та  відображені у діяльності їх  представників у парламенті України через передовсім брак ресурсів чи повноважень на місцевому рівні;

–          запобігання ризикам політичній корупції в діяльності народних депутатів України;

–          підвищення ЕФЕКТИВНОСТІ та РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ витрачання коштів державного бюджету;

–          підвищення ДОВІРИ до депутатів  парламенту, незалежно від способу їх обрання, які представляють інтереси одномандатних виборчих округів.

 

Прагнучи поєднати зусилля з метою:

–          підвищення ДОВІРИ до депутатів  парламенту, незалежно від способу їх обрання, які представляють інтереси одномандатних виборчих округів;

–          запровадження системних підходів до визначення пріоритетності проблем одномандатних виборчих округів на основі аналізу проблем та питань суспільного «порядку денного» на місцевому рівні при формуванні «порядків денних» народних депутатів України;

–          здійснення оцінювання внеску народних депутатів України у вирішення проблем на місцевому рівні після їх обрання до парламенту;

–          попередження ризиків політичної корупції в діяльності народних депутатів України;

–          налагодження вертикальної та горизонтальної співпраці між громадськими організаціями, ініціативними групами, експертами, кандидатами у народними депутатами України, народними депутатами та депутатами місцевих рад в рамках формування суспільних «порядків денних» та їх погодження з партійними «порядками денними».

 

Уклали цей Меморандум з метою:

 

1)      підвищення ДОВІРИ до депутатів  парламенту, незалежно від способу їх обрання, які представляють інтереси одномандатних виборчих округів;

2)      підвищення ПРОЗОРІСТЬ діяльності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати щодо включення проблем суспільних «порядків денних» до партійних «порядків денних»;

3)      забезпечення відображення пріоритетів суспільного «порядку денного» у порядку денному народних депутатів України та кандидатів у народні депутати;

4)      сприяння ПУБЛІЧНОМУ УЗГОДЖЕННЮ суспільних «порядків денних» та  партійних «порядків денних» народних депутатів України шляхом публічних консультацій;

5)      підвищення СПРОМОЖНОСТІ громадських організацій, ініціативних груп громадян, активістів та експертів  в оцінювання пріоритетних проблем виборчого округу, які мають бути включені до «порядку денного» кандидата у народні депутати або обраного народного депутата, та  артикулювані переліку місцевих проблем, які мають бути включенні до  партійних «порядків денних» та  відображені у діяльності їх  представників у парламенті України;

6)      підвищення ЕФЕКТИВНОСТІ та РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ витрачання коштів державного бюджету при вирішенні проблем виборчих округів;

7)      запобігання ризикам політичній корупції в діяльності народних депутатів України;

8)      використання методичних підходів до розробки суспільних «порядків  денних» для одномандатних виборчих округів та оцінювання внеску народних депутатів у вирішенні проблем виборчого округу, що була розроблена Фундацією «Відкрите суспільство» в рамках проекту «Громадський моніторинг виділення фондів для округу» в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» у 2016 році, а також інших експертних напрацювань які реалізовуються в рамках підтримки ініціатив громадян платформою «Сікора HUB – Центр громадського представництва».

 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. «Сікора HUB – Центр громадського представництва» координуватиме та здійснюватиме організаційний, експертний, інформаційний та консультативно-методичний супровід для підписантів цього Меморандуму.

2. Додатки до Меморандуму є його невід’ємною частиною.

3.  З метою конкретизації напрямів та механізмів співпраці між Сторонами в рамках Меморандуму можуть укладатися окремі угоди та протоколи, в тому числі із залученням третіх осіб. Зміни та доповнення до Меморандуму вносяться за взаємною згодою Сторін та оформлюються окремими протоколами, що становитимуть його невід’ємну частину.
4. Для практичної реалізації цього Меморандуму, координації дій, узгодження позицій та вирішення питань, що становлять спільний інтерес і випливають з цього Меморандуму, може бути створено Робочу групу, до якої мають увійти уповноважені представники Сторін.
5. Кожна зі Сторін, за необхідності, виступатиме з ініціативою щодо розробки та розгляду проектів законодавчих та інших нормативних актів, що становлять спільний інтерес і випливають з цього Меморандуму.
6. Меморандум укладено українською мовою та його текст розміщено на платформі www.sikora.org.ua.

7. Цей Меморандум набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту його припинення за угодою Сторін.
8. З моменту набрання чинності цей Меморандум залишається відкритим для підписання з боку народних депутатів та кандидатів  у народні депутати, депутатами місцевих рад, громадськими організаціями та фізичними особами.

 

Перелік тих, хто приєднується до МЕМОРАНДУМУ  ініціативи громадян «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ» може бути оприлюднений на платформі «Сікора HUB – Центр громадського представництва» за адресою:  www.sikora.org.ua

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для формування суспільного «порядку денного» для одномандатних (мажоритарних) виборчих округів в рамках ініціативи громадян «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ») допоможуть підписантам самостійно розробити суспільний «порядок денний» для одномандатного (мажоритарних) виборчого округу та мінімалізувати ризики  політичної корупції по мірі забезпечення узгодженості суспільного  та партійного «порядків денних» для одномандатного виборчого округу та отримати відповіді на питання:

  • Як сформувати суспільний «порядок денний» для одномандатного (мажоритарного) виборчого округу?
  • Що таке суспільний та партійний «порядок денний» для виборчого округу (одномандатного) та ризик політичної корупції?                                                                                                                                                   
  • Що таке “діжки з салом” або «свинячі» проекти?                                                                                                   
  • Як визначити пріоритетні ТОП-10 проблем та об’єктів виборчого округу для суспільного та партійного «порядків денних»?

Приєднуйтесь до ініціативи громадян «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ» – підвищуйте ДОВІРУ до партійних «порядків денних» для одномандатних (мажоритарних) виборчих округів та партій!

Текст МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЇ нижче:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для формування суспільного «порядку денного» для одномандатних (мажоритарних) виборчих округів в рамках ініціативи громадян  

«ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ»)

Метою методичних рекомендацій є надання допомоги підписантам Меморандуму ініціативи громадян  «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ» самостійно розробити суспільний «порядок денний» для одномандатного (мажоритарних) виборчого округу та мінімалізувати ризики  політичної корупції по мірі забезпечення узгодженості суспільного  та партійного «порядків денних» для одномандатного виборчого округу.

Основні завдання методичних рекомендацій:

  • Визначити пріоритетні проблеми виборчого округу (суспільний «порядок денний» який включає ТОП-10 проблем виборчого округу) з подальшим їх публічних обговоренням на місцевому рівні та включенням до програми політичної партії та народного депутата чи кандидата у народні депутати;
  • Оцінити відповідність партійного «порядку денного» («порядку денного» народного депутата чи кандидатом у народні депутати) суспільному «порядку денному» (проблемам, які хвилюють виборців певного виборчого округу та не можуть бути вирішенні на місцевому чи обласному рівні через брак коштів чи повноважень).
  • Зменшити частку політично мотивованих бюджетних рішень, що звично пов’язані із ризиками політичної корупції та асоціюються із практикою роздачі «діжок із салом» та «свинячими» проектами політиків. Більше про методику ідентифікації та попередження «свинячих» проектів політиків за посиланням: «Свинячі» проекти політиків. Не дай залізти тобі до кишені!» https://bit.ly/2zPuQ7d

 

Що дають методичні рекомендації  для виборців?

  • Сформувати суспільні «порядки денні» для виборчих округів (зокрема сформулювати пріоритети  у здійсненні політики в сфері капітальних вкладень на території  виборчого округу  та сформувати перелік  проблем, які можуть не вимагати коштів, але потребують реагування народних депутатів в якості виконання ними контрольних повноважень);
  • Впливати на пріоритети діяльності народного депутата на рівні виборчого округу;
  • Контролювати та попереджати ризики політичної корупції;
  • Підвищити довіру до ініціатив партій та народних депутатів-мажоритарників, які лобіюються у парламенті.

 

Що дають методичні рекомендації  для партій, народних депутатів та кандидатів у народні депутати?

  • Сформувати гідні довіри виборців партійні «порядки денні» для виборчих округів;
  • Підвищити прозорість та підзвітність діяльності народних депутатів та партії у парламенті;
  • Ідентифікувати та попереджати «свинячі» проектів політиків різного рівня на територіях виборчих округів;
  • Сформулювати пріоритети у здійсненні політики в сфері капітальних вкладень у виборчому окрузі  та сформувати перелік  проблем, які можуть не вимагати коштів, але потребують реагування народних депутатів в якості виконання ними контрольних повноважень.

 

ЗРЕШТОЮ, методичні рекомендації  дають можливість сформувати максимально узгодженні  суспільні та партійні «порядки денні», що дасть змогу підвищити ДОВІРУ до  діяльності партій у парламенті в цілому та  депутатів-мажоритарників зокрема.

Як сформувати суспільний «порядок денний» для одномандатного (мажоритарного) виборчого округу?

  • Що таке суспільний «порядок денний» для одномандатного виборчого округу?

Суспільний «порядок денний» одномандатного виборчого округу є мапою пріоритетних проблем округу, яка включає не менше 10 проблем та об’єктів виборчого округу (ТОП-10). Ці ТОП-10 є масштабними, гострими та важливими проблемами, які хвилюють виборців виборчого округу та не можуть бути вирішенні на місцевому чи обласному рівні через брак коштів чи повноважень, а отже потребують включення цих проблем до партійної програми чи програми кандидата у народні депутати.

 

  • Чим є суспільний «порядок денний» для виборців?

 

Суспільний «порядок денний» одномандатного виборчого округу є дороговказом для громадських організацій, ініціативних груп виборців, органів  місцевого самоврядування, місцевих депутатів та державних адміністрацій для налагодження предметної співпраці із кандидатом у народні депутати, народними депутатами та політичними силами, які представлені у парламенті.

 

  • Чому важливим попередження політичної корупції та яка її природа?

 

Політично мотивовані бюджетні  рішення часто є наслідком політичної корупції. Остання тісно пов’язане з політикою “діжок із салом” (pork barrel) та «свинячими» проектами, що у багатьох країнах асоціюються з підкупом виборців за кошти держбюджету, а в Україні має аналог — політтехнологія “гречки”, якою щедро “посипають” виборчий округ для забезпечення лояльності виборців саме після обрання до парламенту народного депутата. Фактично практика політичної корупції спрямована на підтримку місцевих проектів в інтересах певних політичних сил чи окремих парламентарів у обмін на їх лояльність до урядових ініціатив.

Попередження політичної корупції дасть змогу більш ефективно та результативно витрачати кошти  державного бюджету, підвищити прозорість та обґрунтованість  сформованих пріоритетів діяльності народних депутатів, особливо депутатів-мажоритарників.

 

  • Чому народні депутати лобіюють виділення коштів на вирішення проблем виборців їх виборчих округів з державного бюджету?

Попри фіскальну децентралізацію, досі значна частка бюджетних ресурсів перерозподіляється на центральному рівні тобто місцеві бюджети залишають залежними  від трансфертів із держбюджету, зокрема від субвенцій, в т.ч. субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій, яку ще називають «депутатською» субвенцію.

 

  • Чи можуть обійтися місцеві громади, які знаходяться на території мажоритарних виборчих округів, без коштів державного бюджету?

Ні, не можуть, бо це негативно вплине на соціально-економічний розвиток територій з огляду на брак повноважень та фінансових можливостей місцевих бюджетів. Субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій та ДФРР залишаються ключовими джерелами капіталовкладень на місцевому рівні у переважній більшості громад.

 

  • Чому важливо сформувати максимально узгодженні суспільні та партійні «порядки денні»  для мажоритарного виборчого округу?

 

Це  дасть змогу підвищити ДОВІРУ до  діяльності партій у парламенті в цілому та  депутатів-мажоритарників зокрема. Аби виборці чітко розуміли позицію народного депутата щодо тих чи інших проектів місцевого та регіонального розвитку, вкрай важливим є публічне декларування парламентарієм його пріоритетів. В умовах неконкретності передвиборчих програм та браку чіткого регламентування вимог щодо звітів народних депутатів перед виборцями, погодження розробленого суспільного «порядку денного» виборчого округу та порядку денного народного обранця є вкрай важливим. Такий підхід дає можливість виборцям знати про місцеві та регіональні проблеми, які є пріоритетними для народного депутата, оцінювати його внесок у їх вирішення та зрештою знати, чия насправді є вина або заслуга у тому, що на певний об’єкт нарешті виділено чи не виділено кошти з держбюджету. Більш того, такий підхід дає можливість зменшити дискрецію в рішеннях парламентаріїв. Водночас останні отримують можливість аргументовано апелювати до виборців, міського голови та депутатів місцевих рад, голови ОДА і депутатів обласної ради стосовно підтримки чи відхилення проекту, який потребує капітальних вкладень. Те саме стосується і проблем, які не потребують капітальних вкладень, але які через неможливість вирішення на місцевому рівні потребують втручання народного депутата.

– Що таке суспільний та партійний «порядок денний» для виборчого округу (одномандатного), ризик політичної корупції?

  • Суспільний «порядок денний» – це мапа проблем та відповідних об’єктів виборчого округу чи округів (в разі якщо одна проблема/об’єкт стосується декількох округів). Пропонується сформувати ТОП-10 проблем та об’єктів виборчого округу. Перелік проблем/об’єктів суспільного порядку денного має бути збалансований та включати проблеми/об’єкти, які стосуються різних секторів місцевого розвитку (ЖКГ, транспортна інфраструктура, соціальна інфраструктура, екологія, земельні відносини та містобудування, енергозбереження та енергоефективність, специфічні знакові для розвитку території об’єкти тощо).

В разі важливості об’єктів, які є інструментами вирішення проблеми,  допускається зазначення різних об’єктів, які дублюють вирішення однієї і тієї ж  проблеми (така практика по можливості не повинна повторюватися більше ніж 2 рази щодо однієї проблеми  в рамках однієї мапи проблем округу).

 

  • Порядок денний народного депутата перелік проблем та об’єктів на рівні виборчого округу чи округів (в разі якщо одна проблема/об’єкт стосується декількох округів), які є в центрі уваги народного депутата. Оцінка порядку денного народного депутата чи кандидата на посаду народного депутата здійснюється на основі передвиборчої програми та його публічних позицій, а згодом, по факту обрання,  на основі оприлюднених звітів про діяльність.

 

  • Ризик політичної корупції– критерій для оцінки діяльності  кандидата у народні депутати чи народного депутата в частині вирішення проблем суспільного «порядку денного», що включає ряд ознак. Корупційний ризик визначається наступним чином – намір або діяльність народного депутата спрямована на неправомірне використання своїх повноважень з метою отримання ресурсів державного бюджету для підкупу чи маніпуляцій позицією виборців свого округу з метою обрання чи подальшого переобрання.

Ризик політичної корупції ЗМЕНШУЄТЬСЯ по мірі забезпечення узгодженості суспільного  та партійного «порядків денних» для одномандатного виборчого округу.

 

  • Класифікація ризиків політичної корупції:
  • Завищена або знижена вартість інструменту вирішення проблеми (якщо запропонований об’єкт є інструментом вирішення проблеми). Звично далі йде практика лобіювання «своїх» підрядників, які звично не забувають «подякувати» шляхом «відкату» або виділення додаткових коштів з бюджету в рамках укладених договорів підряду.
  • Ознаки конфлікту інтересів. Пов’язаність вирішення проблеми округу, якщо запропонований об’єкт є інструментом вирішення проблеми, із підприємницькою діяльністю депутата або пов’язаних осіб, спонсорів передвиборчої кампанії народного депутата.
  • Тіньове або непрозоре лобіювання («поставити перед фактом»). Вирішення проблеми, якщо запропонований об’єкт є інструментом вирішення проблеми:

А)  не було включено до суспільного порядку денного;

Б)  не обговорювалося народним депутатам чи кандидатом у народні депутати із громадськістю в рамках публічних консультацій.

Виборців ставлять перед фактом, що гроші на об’єкт, що розглядається як інструмент вирішення проблеми, з’являються завдяки діяльності народного депутата. У такій ситуації виборці ставляться перед фактом – «вдалося знайти гроші на такий то об’єкт, що дасть змогу і далі обґрунтування». Чи є цей об’єкт пріоритетним у суспільному порядку денному та чи справді немає інших альтернатив вирішення проблеми в таких випадках не обговорюються. Отже, ситуації коли виборцям пропонується вирішити проблему через фінансування певного об’єкту який до цього не було включено до суспільного порядку денного та саме такий спосіб вирішення проблеми не обговорювався із виборцями в рамках публічних консультацій, оцінюється як ознака політичної корупції.

  • Практика лобіювання із «тушкуванням». Перехід з фракції у фракцію заради вирішення проблеми округу (така поведінка народного депутата є ознакою «тушкування» та може вести до політичні кризи заради вирішення локальних проблем виборців округу).
  • Практика лобіювання без «тушкування». Полягає у фіксуванні факту «правильного» голосування попри рішення фракції та обіцянки виборцям задля отримання чи обіцянку отримання у подальшому фінансування на об’єкти, які знаходяться на території виборчого округу. Фактично тут часто відбувається маніпуляції із загальнодержавним порядком денним в інтересах виділення фінансування для об’єктів на території виборчого округу.
  • Недоброчесна поведінка пов’язана із маніпуляціями громадською думкою пов’язана із присвоєнням чужого внеску у вирішення проблеми.                  Маніпуляції  громадською думкою пов’язані із внеском народного депутата у вирішення проблеми при тому, що проблема була вирішена урядом, ОДА або органами місцевого самоврядування  без ознак внеску народного депутата (законодавчі ініціативи, депутатські запити чи ініціювання парламентських/комітетських слухань, підтверджена публічно участь народного депутата у розгляді питання на місцевому, районному та обласному рівнях) та відсутності включення проблеми до порядку денного народного депутата на підставі аналізу передвиборчої програми та звітів про його діяльність.
  • Ігнорування та бездіяльність щодо проблем, які є в суспільному порядку денному. Полягає у ігноруванні та не вжиття заходів в рамках повноважень народного депутата щодо вирішення проблем, які є у суспільному порядку денному. Причини ігнорування проблеми часто мають корупційну природу (досягнення домовленості про невтручання) або пов’язані із некомпетентністю народного депутата та його помічників. Сюди також відносяться дії в рамках здійснення контрольних повноважень народним депутатом, які не доводяться до прийняття рішення з різних причин (в тому числі в разі можливої змови чи домовленостей). Суспільний порядок денний включає ТОП-10 проблем та об’єктів виборчого округу.

Що таке “діжки з салом” або «свинячі» проекти?

  • “Діжки з салом” або «свинячі» проекти — проекти, які фінансуються з держбюджету за підтримки законодавців переважно на поліпшення інфраструктури чи створення робочих місць у “їхніх” округах і подаються як політична послуга виборцям. Це можуть бути різноманітні проекти будівництва, реконструкції, капітального ремонту мостів, доріг, шкіл та ін. “Діжки із салом” за своєю суттю є розширеною формою клієнтелізму, тобто певної залежності між політиком-патроном і його клієнтом, яким у випадку “діжок” стає електорат певного округу.
  • “Діжки із салом”, які мають нефінансову природу, полягають передовсім у ігноруванні, бездіяльності або формальному реагування народного депутата на проблеми, які стоять на місцевому порядку денному. Народний депутат може роками не помічати проблеми, тобто не звертатися із депутатськими запитами, зверненнями, не використовувати інших законних інструментів впливу на розв’язання проблеми, попри очевидність її існування та неможливість вирішити на місцевому рівні або ж небажання місцевої влади діяти відповідним чином.

До типового переліку таких нефінансових проблем, які не потребують значних капіталовкладень, але водночас можуть дуже дорого коштувати місцевій громаді через погіршення умов проживання та втрату надходжень до місцевих бюджетів, можна віднести наступні:

  • самозахоплення берегових смуг та обмеження доступу громадян до водойм;
  • незаконні вирубки лісу;
  • незаконний намив піску;
  • самочинні або незаконні забудови;
  • ухиляння забудовників від сплати пайових внесків на розвиток інфраструктури населеного пункту;
  • ігнорування стихійних сміттєзвалищ та порушень умов експлуатації законних сміттєзвалищ;
  • інші форми незаконної підприємницької діяльності.

Як визначити пріоритетні ТОП-10  проблем та об’єктів виборчого округу для суспільного та партійного «порядків денних»?

  • ТОП-10 (МАПА) проблем та об’єктів виборчого округу – прив’язка  проблем та об’єктів до певної території, що обмежується межами мажоритарного (одномандатного) виборчого округу.

 

  • Основні базові підходи до оцінювання переліку ТОП-10 проблем та об’єктів виборчого округу, що є основою для формування суспільного порядку денного.

 

Підходи до оцінювання переліку ТОП-10 проблем та об’єктів виборчого округу включають наступні етапи:

  • структурування (класифікація) проблем за принципом субсидіарності (які проблеми можуть бути вирішенні на локальному рівні (громади), районному, обласному, національному?);
  • застосування при визначенні ТОП-10 проблем округу критеріїв масштабу, гостроти та важливості, що в сумі дає оцінку пріоритетності проблеми/об’єкту;
  • застосування критерію вартості вирішення проблеми чи втраченої вигоди від її не вирішення;
  • визначення проблеми та питання політики, що потребують фінансування із державного бюджету та проблем/об’єктів, які не потребують фінансування, але потребують уваги народного депутата;
  • оцінка ступеня вирішення проблеми.

 

  • МАСШАБНІСТЬ проблеми (кількість громадян, які відчувають існування проблеми та вартість вирішення проблеми свідчить про неможливість вирішення проблеми виключно на місцевому рівні через брак повноважень чи фінансової спроможності місцевого бюджету). Проблема стосується не менше 5% мешканців територій (округу) або її існування негативно впливає на розвиток території.
  • ГОСТРОТА проблеми  (тривале не вирішення проблеми та перебування її тривалий час у порядку денному місцевої влади та ЗМІ через брак повноважень, фінансування чи невдалі спроби її вирішення попередниками).
  • ВАЖЛИВІСТЬ проблеми (підтвердження важливості проблеми з боку громадських організацій, експертів  та посилання на дані соціологічні опитування, включення проблеми у порядок денний органів влади на місцевому та регіональному рівні в рамках Стратегій розвитку та щорічних Програм соціального та економічного розвитку тощо).

Проблеми/об’єкти диференціюються:

  • Проблеми, що потребують фінансування із державного бюджету та не можуть бути вирішенні на місцевому рівні через брак коштів або повноважень.
  • Проблеми, які не можуть бути вирішенні на місцевому рівні через брак повноважень чи інші причини та потребують залучення народного депутата.

Об’єкти групуються за секторальним та функціональним принципом для того аби «прив’язати» їх до проблем:

  • об’єкти транспортної інфраструктури;
  • об’єкти будівництва та землекористування;
  • об’єкти житлово-комунального господарства (водопостачання та водовідведення, теплопостачання тощо);
  • об’єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури);
  • об’єкти, які стосуються екології та навколишнього природного середовища (сміттєзвалища, рекреаційні об’єкти, заповідники тощо);
  • об’єкти публічного простору (об’єкти благоустрою – парки, освітлення, майданчики тощо);
  • інші об’єкти, які мають місцеву специфіку (підтоплення, незаконна підприємницька діяльність тощо).

 

 

  • Джерела фінансування. Визначаємо, за рахунок яких джерел фінансування передбачається вирішувати чи вже вирішується проблема:
  • за рахунок коштів державного бюджету (за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій, фінансування через галузеві державні програми, інші субвенції та дотації);
  • за рахунок коштів місцевих бюджетів (обласного та районного бюджету,
  • міського, селищного та сільського бюджету, місцеві та галузеві регіональні цільові програми);
  • власних коштів підприємств (в т.ч. створених для вирішення певних питань);
  • коштів інвесторів;
  • коштів від проектів та програм міжнародної технічної допомоги, благодійних фондів тощо.

 

Додаткова інформація, яка може враховуватися для оцінки об’єкта та обґрунтування необхідності потрапляння проблеми/об’єкту до суспільного порядку денного:

  • Найменування об’єкта та його місцезнаходження (зазначається підпорядкування об’єкту);
  • Наявність чи відсутність проектно-кошторисної документації (коли і ким затверджена) та чи потребує оновлення;
  • Рік початку і закінчення будівництва;
  • Проектна потужність, відповідних одиниць;
  • Наявність висновку державної експертизи (коли і ким видана та номер висновку);
  • Наявність дозволу на виконання робіт (дата видачі та термін дії);
  • Рішення про виділення земельної ділянки (дата видачі та номер);
  • Якою програмою передбачено об’єкт (яка цільова чи бюджетна програма);

 

Наприклад, Програма соціального та економічного розвитку (ПСЕР) області включає додаток, який містить наступну інформацію:

  • Найменування об’єкта та його місцезнаходження
  • Кошторисна вартість об’єкта, тис. грн
  • Орієнтовний обсяг фінансування на певний рік
  • Найменування експертної організації, дата, номер експертизи
  • Основне джерело фінансування зазначається в ПСЕР області

 

Проблеми/об’єкти, які потребують та не потребують грошей, повноваження вирішувати проблему.

 

 

Процедура відбору ТОП-10 проблем та об’єктів:

  1. Моніторинг та оцінювання проблем, які є найбільш масштабними, гострими та важливими для виборчого округу.
  2. Проведення публічних обговорень визначених ТОП-10 проблем та об’єктів, формування переліку проблем та об’єктів, які можуть бути інструментами вирішення проблем для он-лайн голосування.
  3. Проведення он-лайн голосування та підбиття його підсумків.
  4. Проведення експертних обговорень за результатами он-лайн голосування із залученням зовнішніх експертів для остаточного визначення ТОП-10 проблем та об’єктів.

 

  • Визначаємо ПРОБЛЕМИ, які є масштабними, гострими та важливими для виборчого округу

Аналізуємо необхідний обсяг фінансування  для вирішення проблеми (чим вища вартість, тим менше можливостей вирішити питання на місцевому рівні, враховуємо фінансові можливості бюджету розвитку населеного пункту тощо)

Аналізуємо повноваження, які є на місцевому, районному та обласному рівнях для вирішення проблем

Групуємо проблеми, вирішення яких  потребує фінансування (застосування фінансово-бюджетних інструментів) та таких, що не потребує фінансування, але потребують втручання народного депутата.

 

В рамках кожної із 10 ПРОБЛЕМИ визначаються 10 ОБ`ЄКТІВ, що можуть бути інструментом вирішення проблеми. Кожен із 10 обраних об’єктів оцінюється за критеріями  масштабу, гострити та важливості. Сума балів за кожним критерієм додається. Проблема/об’єкт, що набрали найбільшу кількість балів визначаються як найбільш пріоритетні.  Таким чином формується МАПА ТОП-10 проблем/об’єктів виборчого округу.

 

Підхід для визначення кожної із 10 проблем та об’єктів:

 

 

 

Проблема / об’єкти як інструменти вирішення проблеми

(кількість проблем – 10 одиниць)

Масштабність

 

(поставити бали від 1 до 5,

де 1- найнижче значення,

а 5- найвище)

Гострота

 

(поставити бали від 1 до 5,

де 1- найнижче значення, а 5- найвище)

Важливість

 

(поставити бали від 1 до 5,

де 1- найнижче значення, а 5- найвище)

Назва проблеми.

Потрібно оцінити об’єкт в разі, якщо він є інструментом вирішення проблеми та оцінити.

Якщо в рамках однієї проблеми є декілька об’єктів, що можуть розглядатися як інструменти її вирішення, то здійснюється оцінювання кожного із об’єктів та визначається найбільш пріоритетний об’єкт.

     
Назва об’єкту та його проектно-кошторисна вартість в разі наявності

або зазначити назву об’єкту без оцінки вартості вирішення  (зазначити, що вартість вирішення проблеми потребує уточнення – ПУ). 

     
Зазначити аргументи на користь зробленого вибору проблеми/об’єкта   

*****************

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для формування суспільних «порядків денних» для одномандатних (мажоритарних) виборчих округів розроблені «Сікора HUB – Центр громадського представництва» для  ініціативи громадян «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ») шляхом адаптації  методики яка була підготовлена  та апробована за керівництвом та за співавторства Івана Сікори в рамках проекту «Громадський моніторинг виділення фондів для округу», що виконувався Фундацією «Відкрите суспільство» в рамках проекту, що були частиною заходів Програми USAID «РАДА»: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво» у 2016 році.

В разі використання вищезазначених методичних підходів обов’язковим є посилання на «Сікора HUB – Центр громадського представництва»  та залучення представників «Сікора HUB – Центр громадського представництва»  для здійснення незалежної експертної оцінки  сформованих суспільних «порядків денних» для одномандатних (мажоритарних) виборчих округів.

© «Сікора HUB – Центр громадського представництва»  (www.sikora.org.ua)

Приєднуйтесь до ініціативи громадян «ЗА ВІДПОВІДАЛЬНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ТА ЯКІСНІ ПАРТІЙНІ ПРОГРАМИ» – підвищуйте ДОВІРУ до партійних «порядків денних» для одномандатних (мажоритарних) виборчих округів та партій!